Бувають дні темніші ночі,
Буває так, що не спиняє навіть страх.
І дуже хочеться закрити очі,
І опинитись там, де ми не потребуємо наснаг.

Я знаю - новий день настане,
І сонце зійде навіть без моїх очей,
Але так хочеться в пітьмі торкнутись наче
Своїх бажань і прокричати сто речей.

Тоді, я б розпахнула вікна
І шибки розлетівшись навсебіч
Упали б ниці, притулившись до асфальта,
Потягнувши за собою біль сторіч